МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ДНЗ

 

1.Медична карта дитини для освітніх установ форма 026 / у - 2000.
2. Контрольна карта диспансерного спостереження (форма 30 / у).
3. Карта профілактичних щеплень (форма 063 / у).
4. Комплексний план роботи на рік, затверджений адміністрацією дошкільного навчального закладу.
5. Помісячний план роботи.
6. Журнал контролю санітарного стану дошкільної установи (форма № 3013 / у).
7. Диспансерний журнал.
8. Журнал огляду на педикульоз та шкірні захворювання.
9. Журнал обліку прийому дітей у ясла (форма 122 / у).
10. Табель обліку щоденної відвідуваності дітей (форма 123 / у).
11. Листи здоров'я.
12. Журнал обліку інфекційних захворювань (форма 060 / у).
13. Книга обліку контактів з гострими інфекційними захворюваннями (форма 061 / у Карантинний журнал).
14. Санітарний журнал (форма 308 / у).
15. Вступна відомість обліку вперше виявлених нещасних випадків, травм, отруєнь (форма 071 / у). Журнал травматизму.
16. Журнал обліку дітей, направлених до туберкульозний диспансер.
17. Журнал ізолятора (форма 125 / у).
18. Журнал обліку санпросветработа (форма 0380 / у).
19. Журнал контролю за фізкультурними заняттями.
20. Лист адаптації новоприбулих.
21. Журнал обліку гострої захворюваності.
22. Журнал дегельмінтизації.
23. Журнал обліку профщеплень.
24. Журнал реєстрації амбулаторних хворих (форма 074 / у).
25. Журнал обліку руху дітей по групах .
26. Звіт ясел, ясел-садків, дитячих садків (форма 85-к).
27. Журнал обліку штучної «С» - вітамінізації їжі.
28. Журнал реєстрації медичного огляду працівників.
29. Журнал обліку стану здоров'я працівників харчоблоку.
30. Зошит оцінки харчування.
31. Диспансерний журнал (для реєстрації хворих за формою 030 / у).

Медичне обслуговування в дошкільному закладі регулюється:

1. Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 826

2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

3. Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу, затверджене Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

4. Положення про ізолятор дошкільного навчального закладу, затверджене Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

5. Перелік оснащення медичного кабінету дошкільного навчального закладу, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

6. Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення у медичному кабінеті дошкільного навчального закладу для надання невідкладної медичної допомоги, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

Організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах регулюється:

1. Закон України “Про дитяче харчування”

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 № 1243 “Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів”

3. Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затверджений наказом Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України від 01.06.2005 № 242/329

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах"

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 № 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

6. Лист Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 №1/9-394 "Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах"

7. Лист Міністерства освіти і науки Українивід 18.12.2008 № 1/9-795 “Про вжиття заходів щодо запобігання харчових отруєнь”

8. Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №202/165 від 26.02.2013)

 

 

Медичний

     супровід                             закладу

 

Щоденний ранковий прийом дошкільників до закладу проводять вихователі, які опитують батьків про стан здоров′я дітей. Медична сестра за показаннями оглядає зів, шкіру і вимірює температуру тіла дитини. Прийом дітей у ясельні групи здійснюється медичною сестрою закладу. Виявлені при ранковому фільтрі хворі і діти з підозрою на захворювання в ДНЗ не приймаються; хворі, виявлені протягом дня, ізолюються. Залежно від стану дитина залишається в ізоляторі до приходу батьків або госпіталізується.

Але основна проблема полягає в тому, що не всі захворювання можна виявити відразу, в ході огляду. У даній ситуації відповідальні батьки: якщо є підозра на захворювання, то дитину в дитячий заклад приводити не потрібно. Може трапитися і так, що хвороба може розвинутися не відразу і зовнішні ознаки можуть не проявлятися: відсутність температури, кашлю, нежиті – тільки загальне нездужання. І якщо дитина приходить в такому стані, то клінічна картина може розгорнутися не відразу, а через 2-3 години або ближче до обіду, або до вечора. У цій ситуації дитина оглядається медсестрою, викликаються батьки, і дитина відправляється додому. Дитина не вважається хворою при наявності в неї незначних слизових виділень, при нормальній температурі тіла, при нормальному стані горла. Але бувають й суперечливі моменти. Вони зазвичай виникають у випадках, коли спостерігається незначний нежить, кашель, шкірні висипання, коли виникає питання, чи це інфекційна шкірна хвороба, чи то прояв дерматиту.Дитина починає скаржитися на головний біль, підвищується температура, кашель, нежить, відчувається загальне нездужання: поганий сон, поганий апетит, поганий настрій. Якщо виникає набір цих симптомів, то дитину в садок вести не треба. Треба звернутися до лікаря і визначити, чи варто відвідувати дитячий заклад або якийсь час залишатися вдома. Ці симптоми можуть виявлятися за добу до того, як у дитини розвернеться клінічна картина. Якщо є вірусна інфекція, то за 2-3 години.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДОТРИМАННЯ  САНІТАРНО – ГІГІЄНІЧНИХ ВИМОГ  ТА ПОСИЛЕННЯ ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПРИ ПІДВИЩЕНІЙ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ГРИП ТА ГРВІ

Методичні рекомендації призначені для використання у дошкільних навчальних закладах усіх форм власності, де проводиться навчально-виховний процес з метою зменшення  захворюваності на грип та ГРВІ. Документ складено на підставі рекомендацій державних санітарних норм і правил щодо дотримання основних положень протиепідемічних заходів у ДНЗ з метою попередження інфікування педагогічного, медичного, допоміжного персоналу, вихованців та інших осіб, які безпосередньо перебувають у дошкільному закладі вірусом грипу та ГРВІ. Рекомендації базуються на сучасних знаннях щодо структури паразитарної системи і заходів впливу на розвиток епідемічного процесу грипу.

         Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Симптоми грипу

    При появі перших симптомів грипу хвора дитина обов'язково повинна залишатися вдома, щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших дітей на небезпеку.

Такими симптомами є:

- підвищена температура тіла;

- біль у горлі;

- кашель;

- нежить;

- біль у м'язах.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

Джерелом збудника інфекції є інфікована вірусом людина з клінічними ознаками або без клінічних ознак хвороби. Період заразливості особи залежить від тривалості виділення вірусу і розпочинається за 1 добу до появи симптомів хвороби і може тривати до 7 днів, але окремі особи можуть виділяти вірус більш тривалий період, особливо діти раннього віку та особи з імунодефіцитними станами. Найбільша кількість вірусу виділяється у перші 2-3 дні хвороби, що, схоже, корелює з тривалістю гарячки.

Поширення вірусу відбувається повітряно-краплинним і контактно-побутовим шляхом, в обох випадках вхідними воротами для вірусу є слизові очей, носа, ротоносогорлянки. У першому випадку вірус поширюється з краплями, що утворюються при диханні, розмові, чиханні, кашлі, приблизно у радіусі до 1 м від хворої особи. Чинниками передачі при контактно-побутовому шляху можуть бути будь-які предмети спільного користування (ручки дверей, вимикачі світла, кнопки ліфту, телефони, іграшки, а також будь-які поверхні, особливо горизонтальні, руки тощо). Тривалість виживання вірусу на твердих поверхнях становить до 72 годин, на м’яких і меблях – до 24 годин, на руках – до 5 хвилин. Збудник інактивується детергентами, стандартними спирт- і хлорвмісними дезінфектантами за 30 секунд.

Тривалість інкубаційного періоду становить до 7 днів (у середньому 2-3 дні), період хвороби - у межах 1-2 тижнів. Групами ризику щодо виникнення ускладнень є вагітні жінки (особливо у другому і третьому триместрах); діти молодшого віку (особливо до 2 років); особи з хронічними станами наступних категорій: хронічні респіраторні хвороби, інші стани, що супроводжуються пошкодженням імунітету, дихальної функції; ожиріння.

     З метою недопущення занесення та розповсюдження вірусів грипу та ГРВІ в дитячому дошкільному закладі  необхідно суворо дотримуватись санітарно – гігієнічних вимог та протиепідемічних заходів.

        Аналіз протиепідемічних заходів в дитячих дошкільних закладах дозволив провести пріоритетний розподіл протиепідемічних заходів в наступному порядку:

1.     Зменшення кількості потенційних джерел збудника інфекції займає перше пріоритетне місце серед всіх протиепідемічних заходів. До цієї категорії заходів належать щоденні огляди при прийомі дітей, які проводяться з метою виявлення в них ознак захворювань. У разі виявлення ознак інфекційного захворювання дитину не допускають до відвідування дитячого закладу або ізолюють від здорових дітей. За показанням дитині повинна надаватися невідкладна медична допомога. Залежно від стану дитину залишають у ізоляторі до приходу батьків або госпіталізують. До закладу охорони здоров’я (за територіальним принципом) та територіального органу Державної санітарно-епідеміологічної служби України негайно направляється екстрене повідомлення про інфекційне захворювання .

2.     Технічний контроль, що передбачає перш за все контроль внутрішнього середовища в ДНЗ, займає другий ранг серед цих заходів. Ці заходи особливо ефективні, оскільки зменшують або усувають контакт із джерелом інфекції й багато з них можуть бути здійснені адекватно без впливу людського фактору. Окрім того, ці елементи захищають як персонал, так і дітей. Прикладами технічного контролю є дотримання групової ізоляції, обладнання окремих входів/виходів для прогулянок, облаштування фільтрів, перегородок в місцях спільного перебування з метою зменшення впливу екрануванням персоналу і дітей, а також використання природної організованої (через внутрішні вентиляційні канали та систему дефлекторів) та неорганізованої (через вікна, кватирки, двері тощо) вентиляції, правильна організація питного режиму (п.5.4.ДСанПіН), дотримання повітряно - теплового режиму (п.6.1.- 6.7. ДСанПіН),  санітарно – гігієнічних вимог до утримання приміщень (п.8.6.- 8.17. ДСанПіН) тощо.

3.       Адміністративний контроль включає заходи щодо забезпечення діяльності й політики для зменшення і блокування ризиків. Оскільки керівництво і співробітники дитячої дошкільної  установи можуть суттєво впливати на їх ефективність, то цей блок обіймає третє місце серед заходів інфекційного контролю. Прикладами цього виду контролю є підтримка і проведення вакцинації проти грипу; контроль стану здоров’я персоналу з недопущенням до роботи осіб з ознаками грипу/ГРВІ; запровадження респіраторної гігієни / етикету при кашлі (необхідно прикривати рот хусточкою при кашлі); призначення відповідальних осіб за дотримання протиепідемічного режиму; проведення позачергових навчань з питань дотримання  санітарно – гігієнічних вимог та протиепідемічних заходів тощо.

4.       Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) займають найнижчий рівень за рангом. Це остання лінія захисту фізичної особи від небезпеки зараження, якщо це не може бути контрольованим або усунутим в інший спосіб. Ефективність використання ЗІЗ залежить від багатьох чинників, зокрема, від постійності та правильності їх використання. В практиці дитячого дошкільного закладу використовується спеціальний/санітарний одяг (халат), змінне взуття. Впродовж карантину з приводу підвищення захворюваності населення на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції у дошкільному навчальному закладі повинен бути введений масковий режим (п.12.6. ДСанПіН).

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ

Основу протиепідемічних заходів складають наступні блоки:

-         раннє і швидке виявлення хворих на грип / ГРВІ, недопущення хворої дитини в групу, відсторонення хворого співробітника від роботи;

-         дотримання стандартних заходів захисту персоналу при виконанні службових обов’язків;

-         створення інфраструктури по дотриманню протиепідемічних заходів  в ДНЗ (відповідна наповнюваність груп, наявність всіх необхідних приміщень, в т.ч. медичного кабінету та ізолятора; створення умов для ізоляції груп, наявність окремих виходів із груп, ізольованість ігрових майданчиків тощо);

-         підтримка протиепідемічних заходів 

 

До стандартних заходів належать:

Ø   гігієна рук;

Ø   використання засобів індивідуального захисту;

Ø   респіраторна гігієна і етикет при кашлі;

Ø   збір і видалення відходів;

Ø   миття і дезінфекція предметів, поверхонь і обладнання.      

Персонал дошкільного закладу зобов’язаний постійно здійснювати санітарно-протиепідемічні заходи щодо попередження занесення інфекційних хвороб у організований дитячий колектив, а у випадку їх занесення - заходи щодо запобігання розповсюдженню інфекції. У дошкільному навчальному закладі повинна дотримуватися групова ізоляція (на території, у будинку).

Працівники дошкільних закладів зобов’язані вести постійне спостереження за станом здоров’я дітей, а в разі виявлення ознак інфекційного захворювання повідомляти медичного працівника. Щодня у дітей ясельного віку повинен контролюватись характер випорожнень з реєстрацією у журналі (п.14.4. ДСанПіН).